?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Йоґи проти покемонів

Якщо ввечері в п’ятницю, як, наприклад, учора, вийти на станції Осака лінії JR, піти в напрямку Умедай Скай Біру, будівлі, яку ще називають “садом, що пливе в вишині”, і яка має чудовий оглядовий майданчик під відкритим небом, то зліва від іншої будівлі, торговельно-розважального комплексу Ґуранфуронто Осака (а тут над 9 поверхами магазинів і ресторанів - кільканадцять поверхів офісних приміщень, у мене друг-любитель бейсболу працує в одному з них), буде невеличка площа, яка обмежена з одного боку - італійським рестораном, з іншого - фонтаном, що спадає по сходах униз, до кав’ярні вже не італійської, і невеличким простором-штучним ставком із острівцями на ньому, так от, зліва від будівлі десь у цьому просторі і на острівцях можна побачити групу дивних людей, які лежать на килимках із наче геометрично вивіреними проміжками між ними, і лідерку-кураторку, яка лежить або стоїть на килимку на острові посередині ставка. Лідерка здійснює всілякі рухи, а дивні люди за нею повторюють. Збоку це все скидається на відкрите тренування для виконання якогось суперсекретного завдання. На вулиці вже темно, вода збігає вниз сходами, а люди на килимках заглиблені у рухи, зміст яких непосвяченим (як я) зрозумілий дуже мало. 
 
Ближче до площі розташувалася група людей-мисливців за покемонами, які так само мовчазні, як і йоґи, але єдині рухи, які вони виконують - це кидання м’ячиків на екранах смартфонів, і зрідка - переміщення у просторі, аби знайти потужнього покемона, коли він висвічується у меню “покемони поблизу”. Ця група набагато численніша, ніж йоґи, але вочевидь і набагато розбалансованіша, бо для досягнення мети членам цієї групи потрібно менше зусиль. 
Я належу до другої групи, з йоґою поки що не склалося, але, трохи пополювавши, присвятив решту часу спогляданню за “протистоянням”. Видовище вельми захопливе, але не дуже інтенсивне, бо відбувається це все в темряві і в майже абсолютній тиші, тільки інколи мисливці вигукують переможно, коли побороли рідкісного покемона, або інструкторка зі свого острівця дає настанови учасникам занять. 
Так і продовжують вони своє мовчазне і, скоріш за все, зовсім не усвідомлюване протиборство в самому центрі вечірньої Осаки: люди на килимках, що виконують тільки їм одним відомі рухи, і люди зі смартфонами, що полюють за кишеньковими монстрами у світі, що існує тільки в межах гри.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/197518.html. Please comment there using OpenID.

Tags:

Profile

Tenryuji
brovary84
Alone in Kyoto
Website

Latest Month

жовтень 2017
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Tags

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Tiffany Chow